Комісія з питань захисту моралі чи деморалізації суспільства?
Перші місяці нового 2009 року були позначені помітною активізацією одіозної установи, відомої в довколакультурних колах під назвою «комісія з моралі» (офіційна назва – Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, скорочено НЕК). І, як завжди, ця активізація породила не раптове піднесення моральності в українському суспільстві, а навпаки – повальну деморалізацію… Створена ще в листопаді 2004 року, НЕК загальним складом у 90 працівників до останнього часу досить мирно співіснувала із суспільною мораллю.
Під час впровадження 2004 року Закону «Про захист суспільної моралі» виникла необхідність визначити критерії, за якими можна було б відрізнити «дозволену» й «нешкідливу» еротику від «шкідливої» та забороненої в обігу порнографії. З погляду законодавців, критерії мали б ґрунтуватися на виникненні у споживача таких собі «нижчих інстинктів», що давали б підстави для віднесення матеріального об’єкту до «порнографії». Якщо ж «негідні інстинкти» не виникають – об’єкт є «еротикою». Такі критерії НЕК спробувала сформулювати в лютому 2007 року – і відтоді вони лишаються улюбленим об’єктом для кпинів в інтернет просторі, адже, скажімо, до порнографії автори документу відносили «зображення великим планом статевих органів у стані збудження – повністю ерегованого статевого члена, розкритої та зволоженої вагіни», а до еротики – «демонстрацію жіночих статевих органів великим планом, включаючи пальцьове розведення статевих губ, у рамках художньої композиції тільки як епізод укрупнення ракурсу в серії зображень моделі» тощо.
Крім того, діяльність НЕК, очолюваної певний час професором і сексологом Миколою Бойком, була ознаменована проведенням низки круглих столів та слухань, результатами яких ставали звернення до органів державної влади з вимогами посилити контроль за аморальними виявами у рекламі (зокрема нижньої білизни) та інтернет просторі. Регіональний представник Комісії у Волинській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях звернув увагу НЕК на відкриття у Львові закладу під назвою «Мазох кафе» і встановлення поблизу нього скульптури барона Леопольда фон Захер-Мазоха, вважаючи, що це не той земляк, діяльністю котрого слід пишатися.
Крім заборони рекламної продукції, досить відчутним наслідком діяльності НЕК наприкінці літа 2008 року стало закриття на каналі М1 програми «Погода» з «оголеною» ведучою Дашею Астаф’євою, оскільки «пластика ведучої, погладжування руками грудей, живота, стегон під час передачі з великою імовірністю може викликати в абсолютної більшості глядачів передачі «Погода» сексуальні й еротичні почуття, фантазії та хвилювання». І хоча показ оголеної Даші НЕК визначала як еротику і рекомендувала керівництву каналу лише перенести програму на більш пізній час, було прийнято рішення про закриття програми.
А 28 січня 2009 року за ініціативи НЕК відбувся круглий стіл «Стан дотримання законодавства України про захист суспільної моралі – загроза національній безпеці або плюралізм думок?», де була озвучена думка про те, що робота комісії є рецидивом радянської системи та спробою запровадження цензури на державному рівні. Родзинкою слухань став виступ відомого діяча альтернативної культури Анатолія Ульянова, котрий зачитав уривок із літературного твору з описом статевого акту і кількома непристойними словами, що його було оцінено як порнографічний. Голосно озвучені Ульяновим аргументи, ніби цитований твір («Тропік рака» Генрі Міллера, заборонений у США протягом тридцяти років) входить до класики світової літератури, не справили враження на присутніх.
Круглий стіл послужив загостренню глухої ворожнечі між мистецьким світом і НЕК: у хід пішли й пікантні фото з дня народження сайту «Дуся», на яких борець за мораль Данило Яневський демонструє нижню білизну (що вочевидь не збуджує негідних інстинктів), й народні анекдоти про те, що комісія, борючись із аморальністю, щодня переглядає по сто порнофільмів, і пропозиції подати на розгляд комісії твори класиків, насамперед Т.Г.Шевченка, тощо.
Особливо ж активізувалося протистояння після подій минулого тижня, коли напередодні презентації у столичній книгарні «Є» нового роману лауреата Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Жінка його мрії» був оприлюднений висновок НЕК щодо цієї книжки, згідно з яким твір належить до продукції порнографічного характеру, обіг якої в Україні заборонений. Відповідно до цього висновку харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» повідомило авторові, що зупиняє продаж його книги.
Приблизно добу прогресивна громадськість України перебувала в інтризі: чи не є вся історія спланованою піар акцією, покликаною представити Ульяненка як жертву цензури і мученика за свободу слова? Підозрілими видавалися багато обставин, у першу чергу – чому КСД сам звернувся до НЕК із проханням скласти висновок щодо роману Ульяненка (інші дві книжки, які видавництво «просило» проекспертувати, – «Ревнивая лампа Алладина» та «Грехи царя Омара» – було віднесено до художньої продукції еротичного характеру, що містить «пізнавальну інформацію, яка сприяє розвитку сексуальної культури читача»). Прикметно також, що звернення від видавництва до НЕК було датоване 22.10.2008, а висновок, котрий згідно з законом «Про захист суспільної моралі», мав бути наданий протягом місяця, з’явився аж 02.02.2009. Цікаво не лише те, чому комісія так довго тягнула з висновком, а й те, чому видавництво поспішило надрукувати твори, які саме передало на рецензування, свідомо наражаючись на збитки?
Зрештою, зараз усі, здається, повірили в непричетність Ульяненка до акції, адже він, подібно до Даші Астаф’євої, став жертвою висновку НЕК. Спроби довести, що роман «Жінка його мрії» не є порнографією, не мали успіху – і це очевидно з огляду на розпливчастість славнозвісних «Критеріїв…» НЕК та мистецьких критеріїв взагалі. Пишучи зовсім нещодавно про цей твір, особисто я дивувалася невідповідності його формату «Клубу сімейного дозвілля». Однак так само незаперечним є те, що текст Ульяненка навряд чи становить найбільшу загрозу моральності українського суспільства – значно більш «порнографічні» матеріали можна знайти у вільному доступі як у мережі Інтернет, так і на лотках із друкованою продукцією.
Отож, видається, що випадок з Ульяненком є або справді випадком, або спланованим демаршем особистого характеру, – а для останнього з огляду на характер діяльності комісії відкриваються широкі можливості. Як зазначає нинішній голова НЕК доктор юридичних наук Василь Костицький в інтерв’ю «Телекритиці», «найбільш стурбованими станом справ із дотриманням законодавства щодо захисту суспільної моралі є пенсіонери і жінки, які мають дітей. До нас звертаються правоохоронні органи (прокуратура, МВС та суди) із проханням дати висновок щодо того, чи містить та чи інша продукція елементи насильства, чи присутня в ній образа гідності, елементи порнографії». Якщо ж врахувати, що надалі комісія планує відволіктися від перегляду порнопродукції і зайнятися «попередженням посягань на конституційний лад, на національну гідність народу, особи, на релігійні святині, невігластво» тощо, то стає цілком реальною можливість того, що будь-хто з нас може стати об’єктом розгляду комісії, наприклад, за анекдоти про євреїв. З подачі будь-якої сусідської стурбованої станом захисту суспільної моралі пенсіонерки. Добре, що пенсіонерки про це не знають :).
Звісно, я жартую, але в кожному жарті є лише частина жарту. Добре було б узагалі не говорити про діяльність НЕК, не привертаючи тим самим уваги до неї і не популяризуючи її (зрештою, висновки комісії далі лишаються лише рекомендаційними документами, карних справ щодо об’єктів розгляду відкрито не було). Разом із тим кожен, кому вже давно набридли банери із «демонстрацію жіночих статевих органів великим планом» погодиться, що певне поле діяльності для установи подібного штибу є. Аби лишень боролася вона не з українськими письменниками, вносячи деморалізацію в і без того деморалізоване суспільство, а з тими, хто дійсно платить і замовляє музику…
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/news/statiy/15640/Комісія_з_питань_захисту_моралі_чи_деморалізації_суспільства?
19.02.09 16:05
Автор: Тетяна Трофименко
Фото: , , , ,
Редактор: Наталія Леонова
Теги: книга, Олесь Ульяненко, Дар’я Астаф’єва, література, еротика, порнографія, суспільна мораль
Переглядів: 367
Посилання по темі:
]]>
]]>
Коментарі

